Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ПУ15/2015/3/4<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 19
Показанi документи с 1 за 19
1.


    Калашников, В. И.
    Артериальная и венозная церебральная гемодинамика у пациентов с головной болью напряжения [Текст] / В. И. Калашников // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 7-12. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ НАПРЯЖЕНИЯ (кровь)
ГЕМОДИНАМИКА
Анотація: Мета. Метою дослідження була оцінка стану артеріальної і венозної мозкової гемодинаміки та цереброваскулярної реактивності у пацієнтів із головним болем напруги. Матеріали та методи. Було досліджено 126 пацієнтів молодого віку (18-45 років, 57 чоловіків та 69 жінок) із головним болем напруги (ГБН); у т.ч. епізодичний ГБН — 61 пацієнт, хронічний ГБН — 65 пацієнтів. Діагноз встановлювався відповідно до критеріїв діагнозу Міжнародної класифікації ГБ 2-го перегляду (2003). Дослідження показників лінійної швидкості кровотоку (ЛШК) у церебральних артеріях та венах проводилося за допомогою транскраніальної доплерографії. Стан цереброваскулярної реактивності оцінювався за допомогою таких функціональних навантажень: гіперкапнічне навантаження (коефіцієнт реактивності КрСО2), гіпервентиляційне навантаження (КрО2), ортостатичне навантаження (КрОН), антиортостатичне навантаження (КрАОН), функціональний нітрогліцериновий тест (КрФНТ), функціональний метаболічний тест (КрФМТ). Контрольна група (КГ) — 50 клінічно здорових добровольців обох статей відповідного віку. Результати. Гемодинамічні порушення у досліджених частіше виявлялися у вигляді посилення ЛШК у середніх мозкових артеріях (15,3%) і асиметрії ЛШК у хребетних артеріях (19,2%) і середніх мозкових артеріях (13,8%). У переважної кількості хворих із ГБН відзначалося посилення швидкості кровотоку в прямому синусі (ПС) (34,3±4,1 см/с) та в базальних венах Розенталя (БВР) (27,3±3,2 см/с). При ортостатичному навантаженні відзначалося посилення кровотоку в хребетних венах у пацієнтів із ГБН на 86,5±9,2%, у контрольній групі — на 88,4±11,7%. Кровоплин при ортостатичному навантаженні у пацієнтів із ГБН знижувався на 36,3±7,2% у ПС, на 38,4±4,2% у БВР і на 29,6±6,7% у КГ. При проведенні антиортостатичного навантаження швидкість кровотоку в ХВ знижувалася на 26,3±7,5% у пацієнтів із ГБН і на 27,6±4,5% у КГ. Швидкість кровотоку у пацієнтів із ГБН збільшувалась на 38,5±8,3% у ПС, на 37,1±2,3% у БВР і на 30,6±4,5% у КГ. Показники КрФМТ були вірогідно підвищені (1,26±0,04 (p0,05) у пацієнтів із ГБН. Також у пацієнтів із ГБН виявлялася гіперреактивність на гіперкапнічне навантаження (КрСО2 — 1,42±0,05 (p0,05) і гіпореактивність на гіпервентиляційне навантаження (0,35±0,05 (p 0, 05)). Також відзначалася гіперреактивність на ортостатичне навантаження (0,18±0,03). Висновки. 1. Церебральна гемодинаміка у пацієнтів із ГБН характеризується ангіодистонічними явищами у вигляді посилення швидкісних показників і функціональних асиметрій кровотоку в середніх мозкових і хребетних артеріях. 2. Гіперреактивність на функціональний метаболічний тест характерна для пацієнтів із ГБН і відображає напругу метаболічного контуру регуляції мозкового кровотоку. 3. У більшості пацієнтів із ГБН виявляється гіперреактивність на гіперкапнічне навантаження, ймовірно, пов'язана з напругою гуморально-метаболічної ланки регуляції, і гипореактивність на гіпервентиляційне навантаження, що відображає виснаження резерву вазоконстрикції. 4. У більшості пацієнтів із ГБН відзначаються ознаки венозної дісгемії у вигляді посилення відтоку по ПС і БВР. 5. Гіперреактивність при проведенні орто- і антиортостатичного навантажень, ймовірно, пов'язана з порушенням нейрогенної ланки регуляції церебрального кровотоку.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Шпак, С.О.
    Оцінка анатомічної будови придаткових пазух носа та носової порожнини за допомогою конусно-променевої комп'ютерної томографії [Текст] / С.О. Шпак, І. О. Богданов, С. В. Вальчишин // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 13-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
НОСОВЫЕ ПРИДАТОЧНЫЕ ПОЛОСТИ (анатомия и гистология)
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ КОНИЧЕСКАЯ (использование)
Анотація: Мета дослідження. Доповнення наявних відомостей сучасної клінічної променевої анатомії структур щелепно-лицьової області за допомогою радіологічного методу конусно-променевої комп'ютерної томографії. Матеріали та методи. Дослідження були виконані при допомозі конусно-променевого комп'ютерного томографа - "ЕСТ-12" (Vatech, Південна Корея). Розміри ділянки сканування склали 120х90 мм, що дозволило захопити структури краніофаціальної області від альвеолярного гребеня верхньої щелепи до верхньої межі лобних пазух у фронтальній площині і від хрящової частини носової перегородки до ската потиличної кістки в сагітальній площині. Відповідно до стандартного протоколу було досліджено 81 пацієнта: чоловіків - 51 (62,9%), жінок - 30 (37,1%), у віці від 17 до 60 років. Всебічний аналіз і обробка КПКТ-зображень проводилися за допомогою спеціального програмного забезпечення EZ3D 2009. Робота з літературними джерелами, крім традиційного бібліотечного пошуку, включала в себе пошук в спеціалізованих електронних наукових базах: HINARI, PubMed І Google Scholar за запитами: CONE-BEAM COMPUTED TOMOGRAPHY, CBCT, RHINOLOGY, FUNCTIONAL ENDOSCOP-IC SINUS SURGERY, FESS. Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою пакету програм Медстат (Лях Ю.Є., Гур'янов В.Г., 2004). Висновки. Варіабельність будови та топографії структур краніофаціальної області є досить складної для вивчення та аналізу розділів сучасної радіологічної науки. Оптимальним променевим методом дослідження, який дозволяє візуалізувати і класифікувати більшість варіантів будови і топографії внутрішньоносових структур та придаткових пазух носа, є конусно-променева комп'ютерна томографія. Пре-, інтра- і постопераційний діагностичний супровід лікування пацієнта з діагностованим варіантом будови або топографії внутрішньоносових структур, особливо таким, що впливає на якість життя пацієнта, має бути результатом тісної співпраці лікуючого лікаря і радіолога.


Дод.точки доступу:
Богданов, І.О.; Вальчишин, С.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


   
    Лучевая диагностика хронической мезентериальной ишемии. Современное состояние вопроса и роль комплексной УЗД [Текст] / А. А. Федусенко [и др.] // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 21-25. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
БРЫЖЕЕЧНАЯ ИШЕМИЯ (диагностика)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ (использование)
Анотація: У статті викладені сучасні концепції променевої діагностики хронічної мезентеріальної ішемії. Наведені показники діагностичній інформативності (чутливість, специфічність) різних діагностичних модальностей (УЗД, МДКТ, ангіографії) в об'єктивізації абдомінального ішемічного синдрому. Розглянуто соносеміотику основних причин стенозування непарних вісцеральних гілок черевної аорти (ЧС, ВБА, НБА). Оцінені роль і місце комплексної ультрасонографії в діагностичному алгоритмі даної патології.


Дод.точки доступу:
Федусенко, А.А.; Бабкина, Т.М.; Жайворонок, М.Н.; Макарова, Ж.Н.; Панченко, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


    Пилюгин, Д. А.
    Ангиография в диагностике опухолевых кровотечений из нижних отделов желудочно-кишечного тракта [Текст] / Д. А. Пилюгин, Ю. В. Авдосьев, А. С. Дудниченко // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 26-29. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ (диагностика)
АНГИОГРАФИЯ (использование)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА НОВООБРАЗОВАНИЯ (осложнения)
Анотація: Одной из основных причин кровотечений из нижних отделов желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) являются злокачественные опухоли прямой кишки и ректосигмоидного отдела толстой кишки. При продолжающемся кровотечении ангиография является наиболее чувствительным методом определения источника кровотечения. Результативность ангиографии колеблется в пределах 67-92%. Материалы и методы. В статье приведены результаты обследования 26 больных, которые были госпитализированы по поводу острого кишечного кровотечения (ОКК) из злокачественной опухоли прямой кишки и ректосигмоидного отдела толстой кишки. Результаты и обсуждение. Всем больным была проведена ангиография с целью визуализации источника кровотечения. Прямыми признаками, свидетельствующими о продолжающемся кровотечении, в артериальной фазе ангиографии чаще всего была экстравазация контрастного вещества – у 20 (77%) больных, в паренхиматозной фазе – интенсивное пропитывание контрастом стенки кишки – у 16 (61%) больных. Гиперваскуляризация сосудистого рисунка была выявлена у 14 (53%) больных, симптом «лужиц» (скопление пятен контрастного вещества в деформированных сосудах опухоли) – у 11 (42%) больных, ускоренный венозный отток – у 6 (23%) больных. Чувствительность ангиографии в определении источника кровотечения находилась на уровне 90%. Следующим этапом было проведение эндоваскулярного вмешательства, направленного на достижение остановки кровотечения, благодаря чему стабильный гемостаз был достигнут в 92% случаев. Выводы. Использование ангиографии в диагностике кровотечений опухолевого генеза из нижних отделов ЖКТ позволяет существенно ускорить поиск источника кровотечения. Безопасность эндоваскулярных технологий дает возможность активно внедрять этот метод в качестве стандартов диагностики и лечения.


Дод.точки доступу:
Авдосьев, Ю.В.; Дудниченко, А.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


    Новикова, М. Н.
    Значение режима ASQ в ультразвуковой диагностике неалкогольной жировой болезни печени [Текст] / М. Н. Новикова, С. А. Шпак, Д. В. Рудык // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 30-33. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ (диагностика, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ (использование)
Анотація: У статті розглянуті питання ультразвукової діагностики стеатогепатозу, описана ехосеміотика різних його форм. Продемонстровані можливості та значення режиму Acoustic Structure Quantification в інтерпретації змін сірошкального відображення паренхіми печінки при дифузній формі жирового гепатозу та в складних диференційно-діагностичних ситуаціях при вогнищевій формі даного захворювання.


Дод.точки доступу:
Шпак, С.А.; Рудык, Д.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


   
    Сложные случаи дифференциальной диагностики очаговых поражений печени по данным МДКТ [Текст] / Т. М. Бабкина [и др.] // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 34-40. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ
ПЕЧЕНЬ (повреждения)
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ МУЛЬТИДЕТЕКТОРНАЯ (использование)
Анотація: Незважаючи на наявні роботи з променевої діагностики вогнищевої патології печінки та наявність безлічі діагностичних алгоритмів, виявлення диференційно-діагностичних критеріїв пухлин печінки продовжує залишатися важливим питанням для радіології та гепатології. Особливу складність викликають випадки з поліморфними вогнищевими змінами і пухлини з ускладненням. Адже помилки навіть при пункційній біопсії, за даними різних авторів, складають 8-12%. Індивідуальний похід до дослідження пацієнта сприяє поліпшенню якості зображення і дозволяє більш чітко і детально оцінити анатомічні особливості, перфузію пухлин, судинну архітектоніку — як анатомічну, так і пухлинну. Комплексне обстеження (УЗД і МДКТ), подвійний аналіз КТ-дослідження, залучення до консиліуму лікарів суміжних спеціальностей (інтервенційних хірургів, гепатологів, онкологів, абдомінальних хірургів) значно підвищує вірогідність можливого діагнозу, максимально наближаючи його до остаточного.


Дод.точки доступу:
Бабкина, Т.М.; Танасичук-Гажиева, Н.В.; Шпак, С.А.; Новикова, М.Н.; Носенко, Н.Н.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Білоненко, Г. А.
    Внутрішньопротокові новоутворення грудної залози: рентгенівська галактодуктографія чи ендоскопічна мамодуктоскопія? [Текст] / Г. А. Білоненко, О. О. Аксьонов, О. Г. Аксьонова // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 41-43. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика)
Анотація: У 198 хворих на внутрішньопротокові новоутворення грудної залози проведено порівняльний аналіз результатів рентгенівської контрастної галактодуктографії (n=86) та ендоскопічної мамодуктоскопії (n=112). Встановлено, що точність ендоскопії складає 80,2%, а дуктографії – 58,8%. Обидві методики характеризуються низькою специфічністю (25,8 і 47,4% відповідно). Виявлено, що 80,0% псевдопозитивних результатів ендоскопічної мамодуктоскопії зумовлені периферійним розташуванням патологічних осередків. Окреслено перспективні напрямки поліпшення діагностики внутрішньопротокових новоутворень грудної залози шляхом комбінованого застосування рентгенівських та ендоскопічних методик.


Дод.точки доступу:
Аксьонов, О.О.; Аксьонова, О.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


    Кориченский, А. Н.
    Значение контролируемой прекомпрессии при определении жесткости жировой ткани молочных желез [Текст] / А. Н. Кориченский, Т. М. Бабкина, В. Е. Медведев // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 44-49. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ (использование)
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ (рост и развитие)
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА (ультраструктура)
Анотація: При еластографії молочних залоз жирова тканина є референтною для оцінки відносної жорсткості фіброзно-залозистої тканини, доброякісних і злоякісних вогнищевих утворень. Прекомпресія є чинником, що змінює механічні властивості тканин. Суб'єктивність визначення величини прекомпресії веде до хибнопозитивних та хибнонегативних діагностичних результатів. У статті запропонована методика контрольованої прекомпресії жирової тканини за допомогою зсувохвильової еластометрії.


Дод.точки доступу:
Бабкина, Т.М.; Медведев, В.Е.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Шармазанова, О. П.
    Приховані переломи надп'ятково-гомілкового суглоба у дітей за рентгенологічними даними [Текст] / О. П. Шармазанова, В. І. Агій // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 50-53. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
ЛОДЫЖКИ ПОВРЕЖДЕНИЯ (рентгенография)
ПЕРЕЛОМЫ ЗАКРЫТЫЕ (диагностика)
ДЕТИ
Анотація: У статті на основі ретроспективного дослідження 607 дітей після гострої травми надп’ятково-гомілкового суглоба подані частота та види переломів великогомілкової та малогомілкової кісток у дистальних відділах, які було діагностовано у 256 дітей. Приховані переломи визначено у 31 (12,2%) пацієнта. Найбільше число первинних помилкових діагнозів пов’язане з переломами латеральної кісточки малогомілкової кістки – 74,2% (23 пацієнти) і лише 25,8% (8 пацієнтів) стосувалося метаепіфіза великогомілкової кістки. Причинами пропуску таких переломів були невеликі зміщення, які визначались лише в одній проекції, частіше бічній (78,2%). На основі проведеного дослідження та даних літератури визначено, що значна частина переломів на стандартних рентгенограмах у дітей із гострими травмами щиколотки і клінічною підозрою на перелом може бути пропущена. Для більш точної діагностики прихованих переломів у дітей потрібно використовувати цифрову рентгенографію з її можливостями корекції рентгенограм або відстрочені рентгенограми, які виконуються через тиждень після отримання травми.


Дод.точки доступу:
Агій, В.І.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


   
    Рентгенологическая оценка развития Tibia vara при временном одностороннем блокировании ростковой зоны стандартной и блокируемой пластиной (экспериментальное исследование) [Текст] / С. А. Хмызов [и др.] // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 54-59. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
ВАРУСНАЯ ДЕФОРМАЦИЯ КОЛЕННЫХ СУСТАВОВ (рентгенография)
Анотація: Мета роботи: провести порівняльну рентгенологічну оцінку розвитку варусної деформації великогомілкової кістки (ВГК) при тимчасовому однобічному блокуванні (ТОБ) проксимальної частини росткової зони стандартною та блокуючою пластинами. Матеріали та методи. Експериментальне дослідження проведено на 10 білих кролях. Кожній тварині на одній із кінцівок проведено ТОБ проксимальної росткової зони ВГК блокуючою пластиною, а на іншій кінцівці — стандартною пластиною. Протягом 7 тижнів проводилось щотижневе рентгенологічне обстеження та вимірювання кутів проксимального відділу ВГК. Результати. Виявлені більш ранні статистично значущі зміни кутів проксимального відділу ВГК (MPTA, MSA) при використанні блокуючої пластини. Кути відхилення гвинтів (PSA, DSA) статистично значуще збільшилися при використанні стандартної пластини. Висновки. Використання блокованих пластин веде до більш швидкого формування кутової деформації довгих кісток у найближчому післяопераційному періоді.


Дод.точки доступу:
Хмызов, С.А.; Шармазанова, Е.П.; Лысенко, Н.С.; Ершов, Д.В.; Скорик, И.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Белозор, Н. В.
    Острые лучевые пульмониты при разных методиках лучевой терапии у больных немелкоклеточным раком легкого [Текст] / Н. В. Белозор // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 60-65. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
КАРЦИНОМА НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНАЯ ЛЕГКОГО (терапия)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ (использование)
ПНЕВМОНИЯ ЛУЧЕВАЯ (этиология)
Анотація: Метою дослідження стало вивчення гострої променевої реакції тканини легені залежно від клінічних характеристик при різних технологіях радіотерапії недрібноклітинного раку легені (НДРЛ). У дослідженні представлений порівняльний аналіз променевих пульмонітів при різних режимах фракціонування дози із застосуванням конвенціональної та конформної методик опромінення 118 хворих на НДРЛ III стадії. Конформна променева терапія на лінійному прискорювачі дозволяє знизити частоту (в 1,7 раза) і ступінь тяжкості променевої реакції легеневої тканини. Режим прискореного гіперфракціонування з ескалацією дози з модифікацією етопозидом не викликає статистично значущих відмінностей у частоті променевих пульмонітів незалежно від технології планування променевої терапії: конвенціональної або конформної. Частота променевих пульмонітів зростає при НДРЛ IIIB стадії, при загальному стані пацієнта за шкалою Карновського менше ніж 70 балів, при супутній хронічній патології легеневої системи.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Бабкина, Т. М.
    Современные методики количественной оценки данных позитронно-эмиссионной томографии в онкологической практике [Текст] / Т. М. Бабкина, Н. Е. Новиков // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 66-72. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
ТОМОГРАФИЯ ПОЗИТРОННО-ЭМИССИОННАЯ (использование)
НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика)
Анотація: Позитронно-емісійна томографія відіграє важливу роль в онкологічній практиці, дозволяє отримувати значний масив даних, які мають діагностичне і прогностичне значення. У представленому огляді літератури наведені сучасні методики кількісної оцінки цих даних, надані переваги та недоліки різноманітних підходів до розрахунків та інтерпретації кількісних показників, розглянуті проблеми та актуальні на сьогодні питання, які стоять на шляху розвитку об’єктивізації та стандартизації кількісної інтерпретації даних ПЕТ-КТ. Наведені приклади клінічного застосування таких даних та їх роль у веденні пацієнтів із різноманітною онкологічною патологією.


Дод.точки доступу:
Новиков, Н.Е.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Бакай, О. О.
    Можливості доплерографії та еластографії для діагностики раку шийки матки [Текст] / О. О. Бакай, Т. С. Головко // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 73-79. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (диагностика)
ЭЛАСТИЧНОСТИ ТКАНИ ВИЗУАЛИЗАЦИИ МЕТОДЫ (методы)
Анотація: Метою роботи було дослідження можливості доплерографії та еластографії для діагностики раку шийки матки. Було обстежено за допомогою доплерографії та еластографії 120 пацієнток із раком шийки матки стадії 0-IV. Результати дослідження продемонстрували, що доплерографія дає можливість диференціювати новоутворення від незміненої строми шийки матки, оцінювати індивідуальні параметри пухлини і ступінь поширення її в навколишні. Еластографія була корисною для дослідження шийки матки у нормі та при раку і підвищувала інформативність оцінки ступеня поширеності пухлинного процесу (при виявленні інвазії пухлини в параметрі чутливість зросла з 79,3 до 91,3%, специфічність — з 90,3 до 95,1%, точність — з 85,0 до 93,3%; на піхву — з 77,2 до 82,1%, з 84,1 до 87,5%, з 80,8 до 87,5% відповідно; на тіло матки — з 85,7 до 93,4%, з 86,0 до 93,1%, з 85,8 до 92,5% відповідно).


Дод.точки доступу:
Головко, Т.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


    Черняева, Ю. В.
    Объемные образования малого таза солидной и смешанной структуры у беременных по данным ультразвукового исследования [Текст] / Ю. В. Черняева // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 80-83. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ (ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ (использование)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ (диагностика)
Анотація: Наявність об'ємної патології малого таза ускладнює перебіг вагітності, впливає на акушерську тактику, методи розродження, перинатальні наслідки. Мета роботи - оцінити нозологічну структуру об'ємних утворів малого таза солідної і змішаної будови у вагітних за даними ультразвукового дослідження. Об'єкт і методи. Досліджувану групу склали 34 вагітні. УЗД виконано на сканерах EnVisor C і Phillips HD11 з датчиками конвексним мультичастотним 2,0-5,0 МГц і вагінальним 4,0-8,0 МГц у В-режимі, режимах кольорового та енергетичного допплерівського картування і імпульсної допплерометрії. Результати. Найбільш частою осередкової патологією малого тазу у вагітних є міоми матки (67,6%), в т.ч. множинні (55,9%), з Ехо-ознаками кальцино за (11,8%), деструктивних змін (17,6%), ішемічного некрозу (11,8%). У 8,8% випадків виявлено односторонню тазову дистопію нирки нормальної ехоструктури, в 11,8% - доброякісні тератоми, в 3,0% - мезенхімому, в 8,8% - змінений апендикс. Висновки. Встановлено, що планове і ургентне ультразвукове дослідження у вагітних дозволяє виявити утвори малого таза, провести диференціальну діагностику, вибрати оптимальну тактику ведення вагітності, методів і термінів лікування, способів рзродження. УЗД органів малого тазу у вагітних ускладнено у зв'язку з обмеженням візуалізації зростаючою маткою та зміщенням анатомічних орієнтирів. Виявлено, що серед об'ємних утворень малого таза переважають міоми матки, з екстрагенітальної об'ємної патології - гострий апендицит.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


    Бабкина, Т. М.
    Функциональная система "мать-плацента-плод": регрессионный анализ реципрокности на основе допплерографических показателей [Текст] / Т. М. Бабкина, Н. К. Волик // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 84-88. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ (использование)
БЕРЕМЕННОСТЬ
ПЛАЦЕНТА (ультрасонография)
Анотація: Мета статті — продемонструвати інформативність кореляційно-регресійного аналізу реципрокності в рамках функціональної системи "мати-плацента-плід" (ФС МПП) на основі кількісних допплерографічних показників. Матеріал і методи дослідження. У роботі використовувались бази даних ультразвукового дослідження 673 вагітних на основі табличного процесора Microsoft Office Excel. Результати. Досліджено показники судин плода як функції домінантної маткової артерії. Висновки. При побудові регресійних моделей найбільш значущою виявилася поліноміальна другого ступеня з високим критерієм точності апроксимації. Нормальний розвиток плода забезпечується високою організованістю функціонуванням інтегративних зв'язків на рівні домінантної і субдомінантної (резервної) артерій. Реципрокность їх відносин стійко стабільна протягом всієї вагітності при її нормальному перебігу. Основою надійності ФС МПП є стабільність маткового кровотоку.


Дод.точки доступу:
Волик, Н.К.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


    Османов, P. P.
    Оптимизация ультразвуковой диагностики гемодинамических вариантов варикозной болезни нижних конечностей [Текст] / P. P. Османов // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 89-94. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН (ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ (использование)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ (кровоснабжение)
Анотація: Метою роботи була оптимізація ультразвукової діагностики гемодинамічних варіантів варикозної хвороби нижніх кінцівок шляхом розробки додаткових діагностичних прийомів. Проводилося ультразвукове дуплексне ангіосканування 436 кінцівок за стандартизованим алгоритмом, що включає визначення джерела рефлюксу, рефлюксного шляху й точки повернення. Описані варіанти гемодинамічних портретів варикозної хвороби нижніх кінцівок. Встановлено, що дослідження ретроградного венозного кола, що характеризує первинну варикозну хворобу, може бути покладене в основу вибору оптимальної лікувальної тактики, що поєднує максимальну ефективність із мінімальною травматичністю й збереженням клапанно спроможних венозних сегментів. В 11,0±1,5% випадку традиційного ультразвукового дуплексного ангіосканування було недостатньо для одержання вірогідної інформації про компоненти ретроградного венозного кола, необхідної для вибору оптимальної хірургічної тактики й обсягу лікування, у зв'язку із чим використаний додатковий діагностичний прийом – формування гідромуфти з анестетика навколо притоки – провідника рефлюксу. У 8,5±1,3% із цих випадків була отримана інформація, яка принципово впливала на вибір хірургічної тактики. Використання запропонованих методів оптимізації ультразвукового дуплексного ангіосканування, що вірогідно (p0,001) підвищують його інформативність, може бути основою підвищення ефективності хірургічного (у т.ч. мініінвазивного) лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


    Миронова, Ю. А.
    Синдром запирательного нерва, обусловленный аневризмой левой общей подвздошной вены (клиническое наблюдение) [Текст] / Ю. А. Миронова, Ю. А. Чукреева, А. В. Филиппов // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 95-96. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
ЗАПИРАТЕЛЬНЫЙ НЕРВ (патология)
ПОДВЗДОШНОЙ АРТЕРИИ АНЕВРИЗМА (осложнения)
Анотація: Представлено рідкісне клінічне спостереження: аневризма загальної клубової вени ? причини синдрому замикального нерва у жінки 64 років.


Дод.точки доступу:
Чукреева, Ю.А.; Филиппов, А.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


    Грязов, А. Б.
    Радиохирургическое лечение метастазов меланомы кожи в головной мозг [Текст] / А. Б. Грязов // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 97-100. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 1993-1689
MeSH-головна:
РАДИОХИРУРГИЯ (использование)
МЕЛАНОМА (осложнения)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ (радиотерапия)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ (патология)
Анотація: Мета – у зв’язку з радіорезистентністю метастатичних пухлин меланоми шкіри в головний мозок підвищити ефективність радіохірургічного лікування шляхом проведення радіосенсибілізації пухлин. Проведено радіохірургічне лікування 48 хворих з метастазами меланоми шкіри в головний мозок. 34 пацієнтам радіохірургія виконувалась із попередньою радіосенсибілізацією пухлин метронідазолом і німоразолом. У 14 пацієнтів радіохірургічне лікування здійснювали без радіосенсибілізації пухлин (контрольна група). Залежно від розмірів пухлин і кількості вогнищ стереотаксична радіохірургія проводилась за одну чи кілька фракцій у сумарних дозах від 12 до 40 Гр. В досліджуваній групі хворих рання відповідь пухлини на лікування отримана у 23 (67,6%) пацієнтів. У контрольній групі – жодного випадку. Локальний контроль росту пухлини протягом 6 і 12 місяців у хворих досліджуваної групи констатовано відповідно у 31 (91,2%) і 28 (82,4%) хворих. У контрольній групі цей показник відмічено у 12 (85,7%) і у 9 (64,2%) пацієнтів, а середня виживаність хворих в цих групах склала 12 і 8 місяців відповідно.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


   
    До ювілею професора Коваль Г.Ю. [Текст] // Променева діагностика, променева терапія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 3/4. - С. 101 . - ISSN 1993-1689


Дод.точки доступу:
Коваль, Галина Юлиановна \о ней\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)